Зовсім небагато часу минуло від дня, коли ми попросили вас приносити свої старі фото для нашого проєкту, спрямованого на збереження пам’яті про Вишгород від його мешканців.

Дякуємо вам, що відгукнулися на наш заклик приходити і приносити свої старі фото. Ми вже маємо певний багаж матеріалів, яким починаємо ділитися з вами.


Отже, першою, хто поділився своїми спогадами, стала наша колега Галина Парисівна Дмитренко. 

— Старшим у сім’ї був мій дідусь Пироженко Микола Якович, 1875 р. н., — згадує Галина Парисівна. Якось, прийшовши у відпустку з чергової війни, влаштованої Російською імперією, він побачив гарну дівчину.

— А чия то така ловка дівчина по паркану лазить?

— А то Ганна Нижників, — була відповідь.

— Гарна дівчина, але мала ще, хай росте, а як прийду — оженюся на ній!

Так і сталося. За кілька років дід повернувся з війни, продав чи то корову, чи коня (був з заможної родини) і купив коралове намисто як весільний подарунок — більше 10 разків. Різниця у віці між ними була 15 років. У них народилося четверо дітей. Моя мама була найменша, а її старшому братові на момент її народження було 23 роки.

Теперішня вулиця Космонавта Поповича колись називалася Топильна, а по-сільському — «Пирогова двірня». А чому «двірня», а не «вулиця»? Бо вулиця мала особливість: ворота, що зачинялися на ніч на замок, щоб жуліки не нишпорили дворами. Згодом початок вулиці Поповича до 15-го номера було знесено, і пізніше на тому місці було побудовано кінотеатр «Мир» і житловий будинок.

Періодично на Пирогову двірню приходив на місяць працювати чоловік, його називали поденник Єгор. Він залишався жити на місяць-два і виготовляв людям лави, ослони, коромисла та інше господарське приладдя. Жив у людей і харчувався за їхній рахунок. Переробивши всю роботу на кутку, йшов на інший.


Топильна вулиця отримала свою назву від Топильця — болота на місці теперішнього житлового комплексу «Ольжин град». Влітку воно висихало, — згадує Галина Парисівна, — а восени й узимку наповнювалося водою і замерзало, діти каталися там на ковзанах. Влітку ця ділянка використовувалася для городництва, земля була дуже родюча, ми там садили помідори та різну городину. Збирали два врожаї на рік. Цю землю дід Миколай поділив між своїми синами.

Пироженко Микола Якович був одним з представників давнього Вишгородського роду, його представники і досі живуть у Вишгороді. Також вишгородськими є прізвища: Бондаренки, Негоденки, Прокопенки, Гриненки, Підлісні, Буренки, Брагарники, Нижники, Школьні, Носихіни, Бугайови, Глущенки, Майбоженки, Черняки... Якщо ми когось забули, то нагадайте нам у коментарях.


Запрошуємо всіх бажаючих залучатись до нашого проекту і ділитись спогадами про наше місто.

Комунальний заклад "Публічна бібліотека Вишгородської міської ради"